Криси

Кри́си, -сів, м. мн. 1) Края горшка, миски. Здавались йому крисами коло горшка, або коло миски. Левиц. І. 244. 2) Поля шляпы. Рудч. Чп. 248. Чуб. VII. 413. Гол. Од. 69. В солом’яному брилі з широкими крисами. О. 1802. IX. 60. 3) = Крила 7. Черниг. у. Ум. Кри́сочки. Взели шепочки по за крисочки. Kolb. І. 109.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Відігнуті краї капелюха, бриля тощо. Польова березка повилась по плечах, по рукавах сорочки, звисала з крисів бриля (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 60); Краньцовська вхопила обома руками криси свого капелюха й бігла в напрямі лісу (Лесь Мартович, Тв., 1954, 303); Звелів [син] матері з хижі принести новий картуз із «дутими» крисами (Андрій Головко, I, 1957, 73).

2. Краї посуду, човна тощо. Баба Палажка.. взяла в руки веретено, вмочила його в воду і черкнула шпинькою навхрест по крисах миски (Нечуй-Левицький, II, 1956, 350); Сине полум'я хитнулось, хлюпнуло в чорні криси цистерни (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 92).

Ілюстрації