Куделити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:31, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Куде́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Прясть. Коли б ти, приданочко, добра, то б сидім дома; а в тую метелицю куделила б куделицю. Мет. 236. 2) Таскать за волосы. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.