Кувікати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:30, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Куві́кати, -каю, -єш, гл. 1) = Квікати. Кричала, ґедзалась, качалась, кувікала мов порося. Котл. Ен. V. 60. 2) Кричать (о совѣ). Кед кувік кувікат, умреВх. Уг. 248.