Шайка

Шайка, -ки, ж. = Шалька. Зробив ваги, повішав на брамі, кладе на їдну шайку мамин чепець, а на другу жменю клоча. Драг. 99. Ум. Шаєчка.

Сучасні словники

ШАЙКА 1, и, жін., розм. Група людей, що спільно чинять розбій, злочини; банда. «От якби нам тепер здибатися з такими розбійниками!» — подумав [Іван]. Та не встиг се подумати, коли втім нараз по обох боках дороги з-поміж гущавини вискочила ціла шайка якихось обшарпаних волоцюг (Іван Франко, III, 1950, 150); Батько доводив, що половина гімназистів може спокійно йти в шайку Соловйова — вони шибеники і анархісти (Юрій Смолич, II, 1958, 82); // зневажл. Компанія людей, об'єднаних спільними інтересами, спільними ознаками. — Обзавівся [Романик].. лейб-гвардією — шайкою таких авантюристів, як і він сам, і терором.. змушує.. визнавати його за політичну фігуру (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 462).

ШАЙКА 2, и, жін., діал. Шалька (див. шалька 1 1). Коромисло з шматками полотна крутнулось на її широких плечах, неначе почеплені на бантині терези з двома шайками (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 214). 3.Шайка -невеликий дерев'яний посуд з ручкою або жерстяної таз з двома ручками для миття в лазні

Ілюстрації