Підморгнути

Підморгнути. См. Підморгувати.

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПІДМОРГНУТИ

ПІДМОРГНУТИ, ну, неш, док., кому, до кого і без додатка. Однокр. до підморгувати. Підморгнув [Чугайстир] до Івана лукавим оком і обізвався: — Може б ти трошки пішов зо мною у танець? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 348); — Найперше робота отака, як ваша, лишав слід, — мовив розважно професор. — Мотай на вус, Кузьмо, — підморгнув до хлопця Левко Іванович (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 274).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 458.

Ілюстрації

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/pidmorghnuty