Потарабанити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:58, 30 листопада 2019; Nvmatkivska.fpmv19 (обговорення • внесок)
Потарабанити, -ню, -ниш, гл. 1) Побарабанить. 2) Потащить. Салдат того попа на оберемок, потарабанив. Драг. 150.
Зміст
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПОТАРАБАНИТИ 1. неперех. Тарабанити, стукати по чомусь якийсь час. Кульницький нервово потарабанив пальцями по столі, щось думаючи (Михайло Стельмах, II, 1962, 141).
2. перех., розм. Понести або повезти кого-, що-небудь кудись. — Хто ж її потарабанить до того Городця? (Любов Яновська, I, 1959, 193); «Слухай, служивий, однеси сього попа є прірву; я тобі десять рублів дам». Солдат того попа на оберемок, потарабанив! (Україна сміється, I, 1960, 159).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 397.
Ілюстрації
Джерела та література
http://sum.in.ua/s/potarabanyty