Вербування
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:57, 30 листопада 2019; Aokozak.fpmv19 (обговорення • внесок)
Вербува́ння, -ня, с. Вербованіе.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВЕРБУВА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням вербувати. — Треба вже тепер подумати про вербування будівельників та монтажників (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 57).
Орфографічний словник української мови
ВЕРБУВАННЯ
вербува́ння
іменник середнього роду
ВЕРБУВАННЯ
вербовка
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
вербування
-я, с. Дія за знач. вербувати.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Українсько-англійський словник