Записка
Записка, -ки, ж. 1) Запись. 2) Записка. Присилає Максим козака з запискою до замку. ЗОЮР. І. 244. У гребенщиковъ записку писати значитъ проводить по длинѣ гребенки, въ видѣ украшенія, тонкія параллельныя линіи. Вас. 163. Ум. Записочка. На, брате коте, тобі отсю записочку: ти в хаті, в сухому сидиш, то й запи сочка ніколи не помокне. Грин. І. 8.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови (1970—1980)
1. Аркуш паперу, на якому що-небудь написано // Коротенький лист.
2. Короткий виклад на письмі якої-небудь справи, події.
3. тільки мн. Папери із записаними на них спостереженнями, думками, спогадами, зауваженнями і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови
записка -и, ж. 1》 Аркуш паперу, на якому що-небудь написано. || Коротенький лист.
2》 Короткий виклад на письмі якої-небудь справи, події.
3》 Текстовий документ у технічній документації.
Пояснювальна записка — а) текстовий конструкторський документ, який містить опис конструкції та принципу дії виробу, що розробляється, а також обґрунтування технічних і техніко-економічних рішень, прийнятих на даній стадії розробки виробу; б) у програмному забезпеченні – текстовий експлуатаційний документ, що містить схему, загальний опис алгоритму та (чи) функціонування програми, а також обґрунтування прийнятих технічних та техніко-економічних рішень.
4》 тільки мн. Папери із записаними на них спостереженнями, думками, спогадами, зауваженнями і т. ін.
|| Літературний твір, написаний у формі спогадів або записів, зроблених ким-небудь протягом певного періоду.
|| Назва деяких наукових видань – збірників статей.
Словник синонімів Караванського
ЗАПИСКА цидула, цидулка, писулька, <коротенький> лист; (у школі) шпаргалка.