Круча
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:27, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Кру́ча, -чі, ж. 1) Крутизна, обрывъ. Тече річка невеличка, підмиває кручі. Лукаш. 55. Ой де кручі високії, то там броди глибокії. Нп. Кинувся гурт (свиней) із кручі в озеро та й потонув. Єв. Л. VIII. 33. 2) Глубокое мѣсто въ рѣкѣ. Попав у кручу та й утоп. Мирг. у.
