Господа

Господа, -ди, ж. Домъ и хозяйство какой-либо семьи. Пішли до його господи, та й не застали його дома. Рудч. Ск. І. 192. Покинув матір і господу. Шевч. 525. Дівчинонько, пусти на господу! Козаченьку, боюсь поговору. Чуб. V. 151. Ум. Господонька.

Сучасні словники

Словник української мови (1970—1980)

ГОСПОДА, и, жін.

1. Домашнє житло; домівка. Вітер з години на годину дужчав, рвав сніг з землі.. Добре тому, хто тепер дома, в теплій господі! (Панас Мирний, III, 1954, 1 1); Він щедро частував кожного, хто завітає до його господи — спеціально заарендованого будиночка над самим Дніпром (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 194).

2. Господарство (у 5, 6 знач.). — Мені із нею [дійницею] не носиться, Тобі ж, в господі, пригодиться (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 154); Жартуючи, він довго нас водив По всій колгоспній чепурній господі (Максим Рильський, Сад.., 1955, 64); Еол, оставшись на господі, Зібрав всіх вітрів до двора (Іван Котляревський, I, 1952, 67).

Ілюстрації

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації