Згноїти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:05, 29 листопада 2019; Aahlushchuk.fpmv19 (обговорення • внесок)
Згноїти, -ною́, -їш, гл. Дать сгнить. Вже на тоці згноїв хліб Семен. Каменец. у.
Зміст
Сучасні словники
1. Допустивши до гниття, зіпсувати, зробити непридатним для вжитку. — Ти що ж це, тисячі центнерів яблук хочеш нам на дереві згноїти? (Андрій Головко, I, 1957, 486).
2. перен. Довести до загибелі, смерті. Мати, хоч і хвора, але засміялась і, закашлявшись, сказала Кирилові: — Оця проклята землянка згноїть нас... (Олександр Копиленко, Хата хлопчика.., 1957, 6); Недруги хотіли затоптати його в багнюку, знищити, згноїти в тюрмі, а він ось, невразливий, живий-здоровий, служить в Червоній Армії (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 213).