Уміти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:49, 29 листопада 2019; Kvdavydenko.fpmv19 (обговорення • внесок)
Уміти, умію, -єш, гл. Умѣть, знать. Оттут тобі, моя доле, оттут пропадати, що не вміла, що не вміла мене шанувати. Мет. 13. Вмілисте, кумцю, варити, та не вміли давати. Ном. № 11967. Сказала б казки не вмію; сказала б приказки не смію. Рудч. Хто не зазнав зла, не вміє шанувати добра. Ном. № 2203.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
