Нутрішній

Нутрішній, -я, -є. Внутренній.

Сучасні словники

ВНУ́ТРІШНІЙ, я, є.

1. Який є, міститься в середині чого-небудь; протилежне зовнішній. Приходить раб з внутрішніх дверей (Леся Українка, II, 1951, 394); Все збирався [Саїд] якось зайти, оглянути багатовікові написи, висічені на внутрішніх колонах мечеті (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 73); // Обернений у середину чогось. Іван Кіндратович Степ запропонував новий пристрій для розточки внутрішньої стрічкової різьби (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 34).

2. Який стосується психічної діяльності людини, відбувається в психіці людини. Обличчя дівчини, бліде й делікатне, з виразом смутку та внутрішньої боротьби, не має в собі нічого грізного (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 155); Подивившись якось ненароком на свого товариша, вона стільки внутрішньої муки побачила на його молодому обличчі, що чимскорше замовкла (Гнат Хоткевич, I, 1966, 39); Подорожі на Кавказ і Крим щедро збагатили внутрішній світ поета [О. Пушкіна] (Максим Рильський, III, 1956, 183).

3. Який лежить в основі чого-небудь. Внутрішні закони розвитку мови — об'єктивні закони, що відображають процеси розвитку мови як суспільного явища (Словник лінгвістичних термінів, 1957, 30).

4. Який стосується життя та діяльності всередині держави, установи, організації. Став говорити [Давид]. Спершу трошки про хату-читальню: нащо вона та що в ній робити. Далі зв'язно від цього й до огляду міжнародного, як і внутрішнього стану країни, перейшов (Андрій Головко, II, 1957, 130); В. І. Ленін розв'язував найрізноманітніші питання зовнішньої і внутрішньої політики Радянського Уряду (Мистецтво, 1, 1959, 11); Він ніколи не цікавився внутрішнім життям лабораторій (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 66).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 710.

Ілюстрації