Утірник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:23, 29 листопада 2019; Vrlitvinova.fpmv19 (обговорення • внесок)
Утірник, -ка, м. Инструментъ для вырѣзыванія уторів. Вх. Зн. 71.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
УТО́РНИК, УТІ́РНИК, а, ч., спец. Бондарський інструмент для вирізування уторів. [Фока:] А в бондаря залізне все: струги, Уторники якісь там, молотки (Коч., П’єси, 1951, 243).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 517.
Уторник, ка, м. = Утірник. Вх. Зн. 74.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 365.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]
