Вервечка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:28, 28 листопада 2019; Vrlitvinova.fpmv19 (обговорення • внесок)
Вервечка, -ки, ж. 1) Веревочка, на которой привѣшена люлька, колыбель (всѣхъ вервечок четыре). К. С. 1893. VII. 80. Шовковії вервечки, колисочка швабська, дитиночка панська. Нет. 4. 2) Рядъ, толпа людей, животныхъ. А он Грицько малу вервечки за собою веде. Мир. Пов. І. 129. Вервечка курей. Мнж. 177.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Один з чотирьох мотузочків, на яких підвішена колиска. Учу й прясти, чепурною хазяйкою бути. У колисці мала дитина, — вона в мене знає, як заколихати злегка, за вервечки (Барв., Опов.., 1902, 435); Скрипить на вервечках колиска, І вітер по шибці шкребе (Мал., II, 1956, 126); Біля лежанки, на вузлуватих вірвечках, висить колиска (М. Ол., Леся, 1960, 49).