Орлячий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:53, 28 листопада 2019; Kvlanovenchyk.fpmv19 (обговорення • внесок)
Орля́чий, -а, -е. Орлиный. Клек орлячий з під хмари чути. Ном. № 999.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Сучасний словник української мови в 11 томах
ОРЛЯ́ЧИЙ, а, е, розм. Те саме, що орлиний. Майже на самій вершині, на невеликому прискалку, було орляче гніздо (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 121); Темне обличчя дідове проти заходу сонця позолочене.., орлячі очі одблискують (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 82); Суворий посміхався сам до себе і зненацька пронизував орлячим поглядом кожного гостя (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 253).
Ілюстрації
|
|
|
|
