Рицарський

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Рицарський, -а, -е = Лицарський.

Лица́рський, -а, -е. Рыцарскій. Сьогодня достане один з нас лицарської слави, а другий лицарської смерти. К. ЧР. 159. Такий же то виріс козак з його хороший! Що до коня, що до зброї, що до звичаїв лицарських. МВ. ІІ. 59.

Сучасні словники

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 499.

1. іст. Стос. до рицаря. У дитячі любі роки, Коли так душа бажала Надзвичайного, дивного, Я любила вік рицарський (Леся Українка, I, 1951, 152); — Благослови, мати, дітей своїх! — сказав Бульба.. — Моли бога, щоб воювали хоробро, щоб боронили честь рицарську (Олександр Довженко, I, 1958, 225); Страхиня над'їхав, — грізним словом визиває турчина на рицарський герць (Іван Франко, XVI, 1955, 16).

2. перен. Вихований і підкреслено чемний; благородний (у 1 знач.). [Ялина:] Прости ж мене за те, що горе тобі причинила і чесній рицарській душі твоїй несамохіть уразу тяжкую зробила (Карпенко-Карий, II, 1960, 94); На кожний лист вона уперто допоминалась одповіді, довгої, палкої, повної неземних почувань і рицарського духу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 406).

Ілюстрації

800px-Edmund blair leighton accolade.jpg Dd1058e6afe6428fd8c65b406f0bbd98.jpg 1506515639 3.codex manesse 149v wolfram von eschenbach.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання