Кунтуш

Кунтуш, -ша, м. Кунтушъ, верхняя мужская и женская одежда. Взяла очіпок грезетовий і кунтуш з усами люстровий, пішла к Зевесу на ралець. Котл. Ен. Коли син женивсь козацький, доня любо бралась, той в жупан, а ся у кунтуш любо одягались. Мкр. Н. Гуляй душа без кунтуша, лиха прикупивши. Ном. № 12502. Єремія... був у багатому кунтуші. Стор. МПр. 76.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник(1970-1980)

КУ́НТУ́Ш, кунтуша, чол. Верхній розпашний чоловічий і жіночий одяг заможного українського і польського населення XVI — XVIII ст. Взяла [Венера] очіпок грезетовий І кунтуш з усами люстровий, Пішла к Зевесу на ралець (Іван Котляревський, I, 1952, 69); На другій стіні висів портрет якогось давнього Сухобруса в кунтуші, з прорізаними рукавами (Нечуй-Левицький, I, 1956, 349); Юнак в кунтуші польського селянського строю підвівся з полика, щоб дати місце хворій жінці (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 174).Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Зведений словник застарілих та маловживаних слів

Кунтуш — козацький одяг, що нагадує кафтан.Зведений словник застарілих та маловживаних слів

Ілюстрації