Кришити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:19, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Криши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) Крошить. Ой сип сірівець та криши петрушку. Шевч. Чого не люблю, того і у борщ не кришу. Ном. № 5075. 2) Рубить. Дід і почне кришить татар, як локшину. Стор. 3) Рѣзать, разрѣзывать. Сало кришене стоїть на столі. Г. Барв. 201.