Набабити, -блю, -биш, гл. Принять нѣсколько душъ дѣтей. Я собі набабила онуків, аж п’ятеро. Харьк. г. Ось тобі й набабила, що Мотря аж ноги простягла.
Тлумачення слова у сучасних словниках