Набабити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:06, 24 листопада 2019; Nsvolodicheva.fpmv19 (обговорення • внесок)
Набабити, -блю, -биш, гл. Принять нѣсколько душъ дѣтей. Я собі набабила онуків, аж п’ятеро. Харьк. г. Ось тобі й набабила, що Мотря аж ноги простягла.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
