Смичок

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Смичок, -чка, м. = Лучок. А скрипочка оріхова, а смичок із рути. Чуб. V. 969.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Смичок 1 — (від старослов. «смикать») дерев'яна паличка з натягнутим уздовж пучком кінського волосу; служить для видобування звуку на струнних музичних інструментах. Для кожного струнного смичкового інструменту передбачений свій тип смичка, відповідно смички бувають скрипковими, альтовими, віолончельними і контрабасовими. А для кожного розміру інструменту відповідний розмір смичка, так, наприклад, смичок для скрипки 3 / 4 для відповідного інструменту.

Смичок 2, чка, чол. Те саме, що смик 2. Собаки, напившись води, лягли на моріжку.. Рудий козак злими очима глянув на хортів, смикнув за смичок і поволік їх до двору (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 23).


Склад смичка

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 406.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 158.


https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BC%D0%B8%D1%87%D0%BE%D0%BA

Зовнішні посилання