Шелом

Шелом, -ма, м. Шлемъ. Брязчить шабля о шеломи, трещать списи гартовані. Шевч. 645. Ум. Шеломо́к.

Сучасні словники

ШОЛО́М (старовинний військовий металевий головний убір), ШЛЕМзаст.;ШИША́К (з вістрям і кулькою на кінці). ШОЛО́М (сучасний спеціальний захисний головний убір, перев. військовий), ШЛЕМрозм.;ШОЛОМОФО́Н (з вмонтованим звукоприймачем, телефонними навушниками, переговорним пристроєм). 1. Старовинний військовий металевий головний убір, що захищав від удару холодною зброєю. 2. Спеціальний головний убір, що застосовується у військовій справі, на виробництві, в спорті, побуті для захисту голови й шиї від поранень, травм, холоду, сонячного проміння, опіків та ін. 3.Герметично прикріплена верхня частина одягу, обладнана спеціальними приладами для подачі кисню, їжі тощо.

Ілюстрації