Смута
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:28, 23 листопада 2019; Kvhetmanenko.fpmv19 (обговорення • внесок)
Смута, -ти, ж. Печаль, грусть.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
СМУ́ТА, и, жін.
1. розм. Невеселий, важкий настрій, викликаний горем, невдачею і т. ін.; сум, журба. Смута, як камінь, серце давить, Іще гнітить нудьга лихая (Українські поети-романтики.., 1968, 343).
2. заст. Заколот, заворушення, безпорядки. Так-то, люди! Були бійки, Були в нас і смути, Та такої, як се була, — Такої й не чути! (Степан Руданський, Тв., 1956, 253)..
3. заст. Незгода, розбрат, чвари. — Люди, в цей нелегкий час житейської смути святий монастир не може захистити вас (Михайло Стельмах, I, 1962, 638).
Цитати з української літератури з використанням слова "смута"
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 419.
