Руйнування

Руйнува́ння

Руйнува́ння — процес, а також і наслідок процесу порушення цілісності матеріалу конструкції або її елементу.

У загальному вжитку

• Руйнування (англ. destruction) — дія або процес за значенням дієслова «руйнувати», тобто пошкодження і ламання чогось, перетворення в руїни. Наприклад, руйнування гірських порід під дією води та вітру.
• Руйнування — стан або наслідок процесу пошкодження і ламання чогось. Наприклад, землетрус спричинив значні руйнування.
• Руйнува́ння, -ня, с. Разрушеніе. Не забудь буяння злющих, руйнування огняного. К. Псал. 171.

У техніці та фізиці

Руйнування (механіка) (англ. fracture; failure) — зародження та розвиток у матеріалі дефектів і (або) розділення об'єкта на частини .

• В'язке руйнування (англ. ductile fracture) — руйнування, що супроводжується розвитком пластичних деформацій у матеріалі.
• Крихке руйнування (англ. brittle fracture) — руйнування без слідів пластичних деформацій у матеріалі.
• Втомне руйнування (англ. fatigue fracture) — руйнування матеріалу під дією повторно-перемінних (часто циклічних) напружень.
• Корозійне руйнування — руйнування, відбувається за рахунок хімічних та електрохімічних процесів і реакцій.

Примітки

1. .«Руйнування» в Академічному тлумачному словнику української мови в 11 томах. Т. 8, С. 898.
2. .ДСТУ 2825-94 Розрахунки та випробування на міцність. Терміни та визначення основних понять.]]

Джерела

Механика разрушения и прочность материалов: Справочное пособие: В 4-х т. /Под ред. В. В. Панасюка. — К.: Наукова думка, 1988. — т.1. — 488с.; 1988. — т.2. — 620 с.; 1988. — т. 3. — 436 с.; 1990. — т.4.- 680 с.