Криво
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:13, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Кри́во, нар. 1) Криво. Криво забив кілка. Хоч криво впріг, та поїхав так. Ном. 2) Не такъ, какъ слѣдуетъ, невпопадъ; ложно. Коли нога моя ступили криво. К. Іов. 66. В тім себе милиш і на криво цілиш. ЗОЮР. І. 317. Не свідкуй криво. Єв. Мр. X. 19.
