Виворот
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:36, 18 листопада 2019; Moobremskyi.fpmv19 (обговорення • внесок)
Ви́ворот, -ту, м. 1) Изнанка. На виворот. На изнанку. 2) Выворотъ. Санна їзда ангельська їзда, але дідчий виворот. Ном. № 11433.
Зміст
Сучасні словники
1. ВИВОРОТ, у, ч., мед. Ненормальне положення якого-небудь органа, при якому він або частина його вивернуті своєю внутрішньою поверхнею назовні. Виворот повік; Виворот сечового міхура. 2. Виворот - комір.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=f6EcsYhGVRU
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 368.
Зовнішні посилання
https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82
