М’язі
М’язі, -зів, м. мн. Мускулы. Вх. Пч. І. 14.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках М'ЯЗ, а, чол. Тканина живого організму, здатна скорочуватися, забезпечуючи функцію руху частин тіла; мускул. Хвилина очікування, під час якої дрижать нерви, в такт стискаються м'язи під звуки.. коломийки (Іван Франко, VI, 1951, 224); Так я йду, аж доки м'язи мені не починають слабнути (Іван Микитенко, II, 1957, 66); М'яз серця має здатність скорочуватись і розслаблятись — розтягуватись (Загальний догляд за хворими, 1957, 75).
Медична сфера
М'язі (лат. musculus, буквально «мишка») — скупчення м'язової тканини організму різної структурованості в окремі пучки чи шари стінок органів та судин. В більшості вищих тварин виконують як опорно-рухову так і регуляторну функцію тонусу судин та органів.
Вивчення
З прикладних наук м'язи вивчають гістологія, біохімія, фізіологія, патологічна анатомія та анатомія людини. З клінічної точки зору є предметом вивчення клінічної анатомії, оперативної хірургії, травматології, паразитології, неврології, фармакології. Загальна макроскопічна будова м'язу. 1. Кістка 2. Перимізій 3. Кровоносна судина 4. М'язове волокно 5. Фасціальний футляр 6. Ендомізій 7. Епімізій 8. Сухожилок
Класифікація
Існує дві точки зору на класифікацію м'язових тканин — морфофункціональна, за будовою, функціями, локалізацією поділяють та генетична, за ембріональним розвитком.
Морфофункціональна Гладенька, непосмугована Поперечносмугаста, посмугована скелетна посмугована серцева посмугована Генетична соматичний (походить з міотомів мезодерми — це скелетна м'язова тканина); целомічний (походить з вентральної мезодреми — це серцева м'язова тканина); вісцеральний (розвивається із мезенхіми — це гладенька м'язова тканина стінок внутрішніх органів); невральний (походить з нервової трубки — це гладенькі міоцити м'язів райдужної оболонки); епідермальний — зі шкірної ектодерми, містить міоепітеліальні кошикоподібні клітини потових, сальних, молочних, слинних та слізних залоз.
Типи м'язів
М'язи людини поділяються на 3 типи, залежно від їхньої будови.
Перша група м'язів — скелетні, або поперечносмугасті м'язи. Скелетних м'язів у людини понад 600. Ці м'язи здатні довільно, на бажання людини, скорочуватися і разом зі скелетом утворюють опорно-рухову систему. Загальна маса цих м'язів становить близько 40 % ваги тіла, а у людей, що активно розвивають свої м'язи, може бути ще більше. За допомогою спеціальних вправ розмір м'язових клітин можна збільшувати допоки вони не виростуть в масі та обсязі і не стануть рельєфними. Скорочуючись, м'яз коротшає, потовщується і рухається відносно сусідніх м'язів. Скорочення м'яза супроводжується зближенням його кінців і кісток, до яких він прикріплений. У кожному русі беруть участь м'язи, які вчиняють його і протидіють йому, що надає руху точність і плавність.
Другу групу м'язів становить серцева поперечносмугаста (покреслена) м'язова тканина (міокард). Вона складається з кардіоміоцитів. Скорочення серцевого м'яза не підконтрольні свідомості людини, вона іннервується вегетативною нервовою системою.
Третій тип м'язів, який входить до складу клітин внутрішніх органів, кровоносних судин та шкіри, — гладка м'язова тканина, що складається з характерних м'язових клітин (міоцитів). Їхні повільні і тривалі скорочення відбуваються мимоволі, тобто незалежно від бажання людини.
Гладкі м'язи, або м'язи мимовільних рухів, розташовані переважно у стінках порожнистих внутрішніх органів, таких як стравохід або сечовий міхур. Вони грають важливу роль в процесах, що не залежать від нашої свідомості, наприклад, в переміщенні їжі по травному тракту.
Короткі веретеновидні клітини гладких м'язів утворюють пластини. Скорочуються вони повільно і ритмічно, підкоряючись сигналам вегетативної нервової системи.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Головацький А. С., Черкасов В. Г., Сапін М. Р., Федонюк Я. І. Анатомія людини. — Нова Книга, 2009. — Т. 1-3. Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. Львів. 2002. 240 с.
