Лисніти

Лисні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Блестѣть; лосниться. Вода лисніє у криниці. Лебед. у. Всюди блищало і лисніло по світлицях. Левиц. І. 298. (Панок) з круглим червоним лицем, так гладесенько виголеним, що воно у його аж лисніло. Мир. Пов. II. 60. Блищати своєрідним лиском (про начищену, лаковану, змащену і т. ін. поверхню). Пучку другої руки він смачно присмоктував, бо там колись було сало, а тепер вона тілько лисніла ним (Мирний, І, 1954, 331); За Свиридихою тюпав Сидорчук.. Важко дихав. Упрівав і ввесь аж лиснів від рясного поту (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 140); Поскріб я коней, щоб і порошинки не було, помив їх водою: блищать, аж лисніють (Мур., Бук. повість, 1959, 7); Уже шумлять невидані врожаї, де ковилем лисніла цілина (Сос., Так ніхто.., 1960, 39); // Яскраво відсвічувати, сяяти, блищати. У хатці темно й тихо; в віконечко скрять дві пломенисті зірочки іскрясті з неба голубого і білий сніг лисніє (Вовчок, І, 1955, 300).

ЛИСНІ́ТИ-Блищати своєрідним лиском (про начищену, лаковану, змащену і т. ін. поверхню)

Приклади:

1.У хатці темно й тихо; в віконечко іскрять дві пломенисті зірочки іскрясті з неба голубого і білий сніг лисніє. (Марко Вовчок)

2.Пучку другої руки він смачно присмоктував, бо там колись було сало, а тепер вона тілько лисніла ним. (Панас Мирний)

3.Із поля, з того місця, де лисніє в долині рудка якась, що поросла очеретом, дує різкий холодний вітер. (С. Васильченко)

4.Уніформою він зовсім не відрізнявся від автоматників, лише на ковнірі блюзи під шинелею мав дрібні червоні зірочки, що лисніли, як краплі крові. (І. Багряний)

5.Внизу, вибиваючись із ряски, лисніло на сонці брудне плесо. (Б. Антоненко-Давидович)

6.В одного з кошика крайчиком лисніла червонаста воловина. (В. Барка)

7.Старий світив лисиною, молоді лисніли чубами. (А. Дімаров)

ТРАНСКРИПЦІЯ

[лиес`н`і́тие],дієслово,,особова форма,недоконаний вид.нерефлесивне,1 дієвідміна,Інфінітив

[лиес`н`і́тие]

Однина Множина

Наказовий спосіб

1 особа —

2 особа — —

Майбутній час

1 особа — —

2 особа — —

3 особа [лиес`н`і́тиемеи] [лиес`н`і́тиемут`]

Теперішній час

1 особа — — 2 особа — —

3 особа [лиес`н`і́йеи] [лиес`н`і́йут`]

Минулий час

чол. р. [лиес`н`і́ў] [лиес`н`і́лие]

жін. р. [лиес`н`і́ла]

сер. р. [лиес`н`і́ло]

СИНОНІМІЯ

лисні́ти про гладку, начищену, змащену і под. поверхню - давати блиск; давати м'який блиск

блисті́ти (рідко)

блища́ти

вили́скувати (підсил.) м'яко блищати, відсвічувати; лисніти.

вили́скуватися (підсил. рідше) те саме, що вили́скувати.

лисни́тися те саме, що лисні́ти.

лисні́тися (рідше) те саме, що лисні́ти.

лощи́ти (діал.) блищати; робити блискучим.

лощи́тися (діал.) те саме, що лощи́ти.

поли́скувати злегка або час від часу лисніти (про гладку поверхню чого-небудь).

поли́скуватися (рідше) те саме, що поли́скувати

ЛИСК «блиск гладкої поверхні»

пов’язується також (Потебня РФВ 1, 80) з р. [ла́са] «лискуча пляма, смуга»), укр. [ла́сий] «темний з білою плямою»

до цього ж етимологічного гнізда примикає п. ls(k)nąć się «блищати», стсл. льѱати сѧ «тс.» (з іншим вокалізмом кореня, як у псл. blьščati, стсл. 
бльѱати сѧ «блищати»)

обидва фонетичні варіанти кореня псл. *lъsk-, lysk-, які розрізняються в більшості слов’янських мов, в українській мові закономірно злились в одній 
звуковій формі лис(к)-

ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИЖирний текст

ви́лиск

вили́скувати (ся)

ві́длиск

лискави́ця «заграва»

ли́скавка «блискавка; блискуча намистина»

ли́скавочний «блискавичний»

ли́ска́ти «блищати, сяяти»

лискове́ць «яшма»

лисковиця «блискавка»

лисковка «тс.»

лискоті́ти «тс.»

лиску́чий

лисни́тися «лисніти»

лисні́ти (ся)

ли́сну́ти «вилискувати, блищати» (ся)] Г, Пі

лиснючий

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації