Кремінь
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:12, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Кре́мінь, -меню, м. 1) Кремень (минераллъ). 2) Кремень для высѣканія огня. Ой продала дівчина гребінь да купила козакові кремінь. Нп. Я, добродію, був колись кремінь, а тепер і губки не стою. ЗОЮР. Ум. Кремінець, кремінчик. Лежали губка, кремінець. Котл. Погляділа в гаманець, аж люлечка й кремінець. Нп. Крешіть, крешіть, кремінчики. Чуб. V. 548.
