Збунтувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:33, 18 листопада 2019; Evdudar.fpmv19 (обговорення • внесок)
Збунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Взбунтовать. Зробилося діло, жидів збунтувало. Чуб. V. 1160. ЗБУНТУВАТИ, ую, уєш, перех. Док. до бунтувати. Тоді пішли нарікання.. Гуща і Прокіп збунтували народ, вони у всьому винні (Коцюб., II, 1955, 96); Збунтувала [Параска] проти мене ввесь мій рід (Н.-Лев., II, 1956, 17).
