Зборонити

Зборони́ти. См. Збороняти. ЗБОРОНЯТИ1, яю, яєш, недок., ЗБОРОНИТИ, оню, ониш, док., перех., діал. Забороняти. Не збороняй мені сього. Бо не піду за другого (Чуб., V, 1874,224); - Не збороняйте мені, мамо! Я не послухаю вас... я нещаслива - я на все піду... (Вовчок, І, 1955, 215); Ще в свята по хатах ішла Оживлена, гуртова рада: «Нам треба всіх дітей учити, Пан нам не сміє зборонити..» (Фр., X, 1954, 282).

ЗБОРОНЯТИ1, яю, яєш, недок., ЗБОРОНИТИ, оню, ониш, док., перех., заст. Захищати. Потім загримало відкись: «Гаттоне! Бог проти тебе - ніхто не збороне; Миші твій двір оточили зусюд,- Що ти відмовиш за спалений люд?..» (Граб., І, 1959, 241).