Мертвечина

Мертвечина, мертвещи́на, -ни, ж. Мертвечина.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Трупи тварин; щось мертве. перен., розм.
2. Розумовий і моральний занепад, застій, інертність.

Церковщина звільна вбиває також народні школи, засуджуючи їх на бездіяльність і мертвеччину (Іван Франко, XVI, 1955, 152); Ідея бога завжди присипляла і притупляла «соціальні почуття», підміняючи живе мертвечиною, будучи завжди ідеєю рабства.. (Ленін, 35, 1956, 93); Багатьма прикладами й фактами він [М. Драгоманов] розвінчував націоналістичне крутійство старої «Правди» [журналу народовців], мертвеччину і схоластику її програми (Радянське літературознавство, 6, 1964, 47).

Словник синонімів

ПА́ДЛО (труп, трупи тварин), ПА́ДАЛЬ, СТЕ́РВО, СТЕРВ’Я́ТИНАрозм., ПА́ДЛИНАдіал., ПАДАЛИ́ЗНАрідше; МЕРТВЕ́ЧЧИНА[МЕРТВЕЧИ́НА], ЗДОХЛЯ́ТИНАрозм., ДОХЛЯ́ТИНАрозм. (труп, трупи, м’ясо здохлих тварин).

Навіть тварина розуміє, що не можна падлом живитися (З. Тулуб); Де-не-де лежить на полі кінська падаль (А. Шиян); Де стерво, там і круки (прислів’я); Здалека почули [пси] наближення таких створінь, після яких залишаються кості й кінська падлина (переклад С. Масляка); - А візьміть-но за ноги ту падализну та відтягніть отуди в глину (П. Загребельний); Ведмеді не їдять мертвеччини; - Хіба ми не знаємо, як ви недодаєте грошей, годуєте нас собачим м’ясом або здохлятиною (І. Нечуй-Левицький); Тхнуло гниллю, смерділо дохлятиною (Ю. Збанацький).

Ілюстрації