Шамотнява

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:34, 17 листопада 2019; Yrpidruchna.fpmv19 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Шамо́тнява, -ви, ж. = Шамотня. Шелестіння

Сучасні словники

ШЕЛЕСТІТИ, ещу, естиш, недок. Видавати, утворювати шарудіння, шелест, шерех. Тихенько нива шелестіла, Вітрець тепленький подихав. Сіножать квітами пахтіла І жайворонок десь співав (Гл., Вибр., 1951, 209); Хвилі тихо шелестіли, котячись на берег по дрібних камінцях (Н.-Лев., V, 1966, 289); Тихо шелестіли бойові знамена (Кач., Вибр., 1953, 78); // Рухаючись, працюючи, видавати шарудіння, шерех. Цієї ночі Тимко спав погано. Кілька разів виходив з куреня, слухав, як шумлять сосни і шелестить по піску вартовий (Тют., Вир, 1964, 344); Рівномірно і діловито шелестіли й інші верстати навколо, створюючи живий, шумливий гомін (Ткач, Арена, 1960, 35); Не шелестять по асфальту тролейбуси (Автом., В. Кошик, 1954, 16); // чим. Викликати шелест, приводячи щось у рух. Соловейків нема. Вітер віє, Шелестить верховіттям таємно (Л. Укр., І, 1951, 343); Михайло шелестів газетними аркушами, перебігав поглядом по заголовках (Загреб., Європа. Захід, 1961, 292); Вітер шелестів соняшниками (Гончар, II, 1959, 90); // розм. Говорити щось пошепки. - Сідай, Іване. Сідайте, дочки,-ледве шелестіли старі Демидові вуста (Довж., І, 1958, 313); Зала вся нервово зворухнулася, загула, забубоніла і за хвилину стихла. Тепер усі згуртувалися, хто до кого тяжів, і, чекаючи, шелестіли густим несміливим шепотом (Епік, Тв., 1958, 228); // розм. Тихо лунати (про слова). - Не смійся з того, що я скажу.., - шелестять гарячі слова і приємно огортають теплом Тамару (Хижняк, Тамара, 1957, 113); Біла шия в разках намиста, Наче шовк, шелестять слова. Де ти, зірко моя промениста, Українко моя степова? (Гончар, IV, 1960, 9).

ШЕЛЕСТ, у, ч. 1. Легке шарудіння; шерех. У сінях чутно шелест: то в темноті Кирило шукає водянки (Мирний, III, 1954, 126); Почулось: "Тпру-у!" - і шелест плаття. Він підняв голову і побачив Віру Павлівну (Хотк., І, 1966, 41); Підбігають з тихим шелестом шин тролейбуси (Крот., Сини.., 1948, 8); Було так тихо, що навіть шелест листя на ясені здавався великим шумом (Десняк, Вибр., 1947, 185); Ось рядки з балади "Утоплена", які передають шелест осоки коло берега: Хто се, хто се по сім боці Чеше косу? Хто се? (Рильський, III, 1956, 244); *У порівн. Щодня мій друг розмовляє (отим своїм безгучним голосом, немов шелестом ) про те, як ми вкупі за границю поїдемо в Швейцарію (Л. Укр., V, 1956, 325); // Глухий шум. По хаті пройшов шелест. Пани здвигували плечима, хитали журливо головами, шепталися між собою (Мирний, І, 1949, 383); Озвався знайомий, зворушливий шелест гвинтів - човен зрушив (Логв., Давні рани, 1961, 51); // у сполуч. із сл. ні, ані. Про абсолютну тишу. А тиша яка: ні пташиного співу, ні людського голосу, ні єдиного шелесту - всюди велична тиша (Гр., Без хліба, 1958, 85); Все навколо огорнула тиша. Ні шереху, ні шелесту (Юхвід, Оля, 1959, 3).

2. перен., розм. Пожвавлений рух, метушня, шум, розмови, викликані чим-небудь. Ми знов у музиці, металі й житі. Хай в'януть недруги лихі. Ой, скільки шелесту у світі! - Ми все те чуєм - не глухі... (Тич., II, 1957, 207); Народу зібралося стільки, що Михайло Гнатович Сахно змушений був просто відгородити кількома великими валами своє робоче місце.- Наче в театр на артистів дивитися прийшли,- незадоволено буркнув він до Хорошка. - От буде шелесту, коли засипи-мося [засиплемося] - на весь Радянський Союз, не менше (Собко, Біле полум'я, 1952, 311).

Зашелестіло однокореневе перевірочне слово з перевірочної гласною в корені: шелест.

За вимовою перевірочного слова стає зрозуміло, що в слові "зашелестіло" пишеться буква "е", а не "і" як чується. Голосна "е" в третьому складі не перевіряється перевірочним словом. Це словникове слово, його написання необхідно запам'ятати. У приставці після приголосної "з" пишеться буква "а", так як приставки "зо" в російській мові не існує.

Зашелестіло розбір слова за складом: приставка "за", корінь "шелест", суфікс "е", суфікс "л", закінчення "о".

Зашелестіло однокореневі (НЕ перевірочні слова): шелестить.

Неправильне написання слова: зашелестіла, зашелестять, зашелестять, зашелістело, зашелістелазашілістело, зашілестело, зашелістело, зошелестело, зошілестело.

Приклад пропозиції зі словом "зашелестіло": Настало літо, і все навколо зашелестіло листям.

Ілюстрації

Без названия (23).jpg Без названия (24).jpg Без названия (25).jpg Без названия (26).jpg

Медіа

Див. також

https://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/1091026

https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%88%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B2

Джерела та література

https://kartaslov.ru/%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5-%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0/%D1%88%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%82%D1%8C

https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%88%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%96%D1%82%D0%B8

Зовнішні посилання

https://ru.wiktionary.org/wiki/%D1%88%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%82%D1%8C