Вулонька

Вулонька, -ки, ж. Ум. отъ вулиця.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник

ВУ́ЛИЦЯ, і, жін.

1. Обмежений двома рядами будинків простір для їзди та ходіння. А скільки ж у Харкові вулиць, так батечку мій! Довгі та прямі, та є і мощені (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 308); Біля сільради вся вулиця запруджена народом (Андрій Головко, II, 1957, 157); // Два ряди будинків із проїздом, проходом між ними. Уїжджають вони у саме село Лани, проїхали три вулиці, й дівчина устала з воза (Марко Вовчок, I, 1955, 351); З піснями дівчата, смугляві, веселі, по Ленінській вулиці йдуть (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 29); // перен. Про мешканців таких будинків. — Вся вулиця збіглася дивитися на дивовище! (Іван Франко, IV, 1950, 505); [Роман:] Тепер вже так повелося, що: що вулиця, то й звичай; що хата, то й закон (Марко Кропивницький, II, 1958, 23); Дівчата сиділи на колодках.. Колодки були Андріянові — хату нову збирався ставити. А тим часом було де вулиці збиратися (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 167). ♦ Буде й на нашій (моїй і т. ін.) вулиці свято див. свято; Викидати (викинути) на вулицю див. викидати; Давати зелену вулицю — пропускати без затримок, поза всякою чергою. Світло-бежевий «ЗИЛ».. з червоним хрестом на вітровому склі стрілою мчить магістралями міста. Регулювальники дають йому «зелену вулицю» (Вечірній Київ, 16.IV 1957, 2); Десятою вулицею обминати (обходити) кого — старанно, свідомо уникати зустрічі з ким-небудь. То було ніколи й не загляне [Параска] в нашу хату, обминає наш двір десятою вулицею (Нечуй-Левицький, II, 1956, 19); На всю вулицю — так, що чути далеко. Сама усе дивиться на нього [портрет]... а далі як придивилась... як зарегочеться на усю вулицю... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 18); Не валяється на вулиці див. валятися.

2. Місце надворі, де молодь збирається на гулянку, а також сама гулянка. На вулиці, на вечорницях, у колядці наша Оксана перед веде (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 423); В українському селі існує цілий ряд традиційних форм [дозвілля],.. як молодіжні вулиці, вечорниці (Народна творчість та етнографія, 4, 1964, 20). ♦ Збиратися (зібратися) на вулицю — сходитися на гулянку (звичайно увечері). Он і майдан, де ми на вулицю збираємося (Панас Мирний, I, 1954, 83).

3. Зовнішнє оточення, яке своєю некультурністю, невихованістю погано впливає на кого-небудь. — Вулиця на перший погляд, може, і весела, вільна, та це тільки на перший погляд. А насправді вона залишає тяжкі наслідки, хвороби, тюрму (Іван Микитенко, II, 1957, 489).

Ілюстрації

Медіа Див. також Джерела та література Зовнішні посилання http://sum.in.ua/s/vulycja