Левенець

Леве́нець, -нця. 1. Високий, дужий юнак, молодець, рослый парень. Ой козаченьку, левенце! Не скажу я тобі, серце! Чуб. V. 319. То був з Хресців Кононенко Опанас, левенець... Молодий, та ба: мисливець!.. Мкр. Н. 7. Левенець довго опинавсь і серцю не давав помоли. Мкр. Г. 18. Ум. Леве́нчик. Ой левенче, левенчику, вдовин сину, одинчику! Чи знаєш ти степи турецькії і проходи козацькії? Мет. 446. 2. Те саме, що гайдама́ка 1. [Марта:] Стривай! Ось старий левенець, здається, відтіля йде, то він розкаже нам, чи вже зібралися біля могили всі (К.-Карий, II, 1960, 93); Ватага левенців складалася з утікачів від кріпаччини (Панч, Гомон. Україна, 1954, 224).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

x140px