Танцерник

Танцерник, -ка, м. Раст. Malva sylvestris L. Анн. 208.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Танцерник-рід квіткових рослин, центральний в родині Мальвові; налічує, за різними оцінками, 20-25 видів. До роду входять однорічні, дворічні та багаторічні трав'янисті рослини. Рід розповсюджений в помірному, субтропічному та тропічному поясах Європи, Азії та Африки.

Листки чергові, лапчасті; квітка від 0.5 до 5 см у діаметрі, з п'ятьма білими, рожевими, або червоними пелюстками.

Рослини роду Калачики є основним (а інколи і єдиним) харчовим ресурсом для гусениць деяких видів метеликів

Культивація та використання людиною

Кілька видів роду використовуються як садові рослини, в той час як деякі є досить небезпечними бур'янами, особливо в Америці, куди вони були завезені європейцями.

Деякі види мають їстивне для людини листя. Malva verticillata в невеликих масштабах вирощується з комерційною метою в Китаї, де її настойка використовується для очищення товстого кишківника та як засіб для схуднення.

Однолітні види роду, що звичайно є дуже невибагливими до умов вирощування, часто використовуються як декоративні рослини. Молоде листя мальв, що має досить ніжний смак, може використовуватись як заміна листя салату в кулінарії; старіше листя деяких видів може використовуватись як гарнір за умови термічної обробки. Квіти в азійських кухнях використовуються як компонент салату.

Існує багато свідчень того, що під час Голодомору українські селяни, рятуючись від голоду, харчувалися окрім інших диких рослин й калачиками.[6]

Висадження мальв найчастіше здійснюється шляхом простого розкидання насіння на необроблену землю рано навесні. Насіння мальв дуже легко збирати, і вони швидко розповсюджуються шляхом самозасадження.

Історія

Танцерник(мальва)— рослини, що були одні з перших описані в літературі. Горацій згадував їх як компонент свого харчування, описуючи досить коротко: «Me pascunt olivae, me cichorea, me malvae» («Для мене харчем є маслини, цикорій та мальви»)[7]. Перекладена лордом Монбоддо антична епіграма згадує мальву як рослину, що висаджується на могилах з огляду на повір'я про те, що мерці можуть ними харчуватись[8].

Мальва посідає чільне місце в українській народній культурі та фольклорі; вона згадується як обов'язковий елемент українського побуту, також, і у творах багатьох поетів. Наприклад, у пісні Володимира Івасюка та Богдана Гури «Балада про мальви»:

Заснули мальви коло хати.

Їх місяць вийшов колихати.

І тільки мати не засне,

Жде вона мене.

Ілюстрації

Джерела та література

Посібник з ботаніки І.А.Бобкова