Опинатися

Опина́тися, -на́юся, -єшся, гл. Сопротивляться, упираться. Я не опинавсь, зараз і пішов. Екатериносл. у. Паничі почали прохати паннів до танців, а панни опиналися. Левиц. L 348. Ну, він опинався, опинався, а таки заїхав. Грин. І. 106.

Сучасні словники

ОПИНАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.

1. Чинити опір, протидіяти кому-, чому-небудь; опиратися. Чіпка позаду нога за ногою суне... Так ведмідь іде нехотя за циганом; опинається, а все-таки йде... (Панас Мирний, I, 1949, 288); Василь зразу опинався, але жінчині докази таки почали промовляти до його розуму (Іван Франко, IV, 1950, 401); Одарка пішла до пекарні і покликала Василину. Василина не хотіла йти й опиналась (Нечуй-Левицький, II, 1956, 56).

2. діал. Запинатися (див. запинатися 1). Вона поправила жмут сивого волосся.. і тихо, опинаючись, почала: — Та я, знаєте, не бороню (Мирослав Ірчан, II, 1958, 168).

Ілюстрації