Огидно

Огидно, '(присл. до огидний)'нар. Противно, отвратительно, мерзко. 1. Анч переклав свої слова командирові і той теж огидно захихикав (Трубл., Шхуна.., 1940, 153); Драглисте багно огидно чвакало під ногами, і кожен крок вимагав затрати страшних фізичних зусиль (Тют., Вир, 1964, 321).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Всесвітній словник української мови НЕПОРЯ́ДНО (не так, як годиться, як слід з погляду порядності), НЕДОСТО́ЙНО, НЕГІ́ДНО, НЕГА́РНОу знач. предик.,НЕДО́БРЕ, НЕПРИСТО́ЙНО, ПОГА́НО у знач. предик., підсил.,НЕГО́ЖЕу знач. предик.,НЕ ГОДИ́ТЬСЯу знач. предик., перев. з інфін.,ГРІХпредик., підсил. розм.,ГРІ́ШНОу знач. предик., підсил. розм.,ГРІ́ШКАпредик., дит.,НЕХО́РОШЕрідко (недозволенно з морально-етичного боку); НЕЧЕ́СНО, БЕЗЧЕ́СНОпідсил. (у суперечності з вимогами честі, порядності); НИ́ЗЬКО, ОГИ́ДНОпідсил.,ГИ́ДКОпідсил.,ЧО́РНОпідсил.,ПО-СВИНЯ́ЧОМУпідсил. розм.,ПО-СВИ́НСЬКОМУ підсил. розм. рідше,ПО-СВИ́НСЬКИпідсил. розм. рідше (найвищою мірою непорядно, аморально, лицемірно і т. ін.).Графові донесли, буцімто пані Барбара з паном сотником недостойно поводилася (І. Ле); - Прости, друже мій! ..Так, справді, се негідно, мені сором за себе (Леся Українка); Дратують мене оті "парочки", заздрісно стає, хоч і чую, що це негарно, що недобре нарікати на свою долю (М. Коцюбинський); Ви не кричіть на мене. Це непристойно. Це некультурно (А. Шиян); Не знала вона, що то гарно, що погано, що треба робити, що ні, що соромно, що не соромно (Панас Мирний); Негоже зневажливо говорити про хліб. Народ цього не любить (І. Волошин); [Маруся:] Та не можна ж їм [ченцям] битися, рубатися. Гріх другого убивать (Панас Мирний); - Може, й грішно з таким звертатись до чоловіка, - зашепотіла, ковтаючи сльози й слова, - але ж до кого тоді? ..Тяжкою я ходжу, Свириде Яковлевичу (М. Стельмах); [Гострохвостий (до Горпини):] Ви думаєте, що я нечесно жартую з Оленкою? Вірте мені, я чоловік чесний (І. Нечуй-Левицький); - Помсти не бійтесь! ..Та й не буде помсти. Бо то було б безчесно (О. Гончар); Васі захотілося заплакати від образи. Його обдурили, підло і низько обдурили (В. Собко); Раптом їй стало ясно, що Клименко не помиляється. Але як вона гидко повелася з ним! (О. Гуреїв); Марті він чомусь здався в ту мить страшенно схожим на отих святош, які чорно грішили цілий рік, а потім на два тижні ходили одмолювати гріхи в київську Лавру (В. Собко); [Марта:] Ну, а де ж воно так ведеться: прийшов - не поздоровкався, напився - не подякував, по-свинячому обійшовся (С. Васильченко).

Який викликає почуття огиди. Навіть Адась почув, що ціла та розмова була якась огидна, і перестав усміхатися (Іван Франко, VII, 1951, 71); Мене моїм чуттям природа напоїла, А я його таю, бо люди загудуть І чистую любов, що дух заполонила, Огидною розпустою назвуть (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 48); Огидне безволля взяло молоду жінку (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 236).

2. Ганебний, підлий. Ленін викрив огидну, зрадницьку роль опортуністичних вожаків II Інтернаціоналу, як агентури імперіалістичної буржуазії в боротьбі проти міжнародного робітничого руху і Радянської Росії (Ленін, Коротка біографія, 1955, 228).

Ілюстрації

Джерела та література http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%B4%D0%BD%D0%BE https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Зовнішні посилання