Ретізь

Ретізь, -зя, м. = Ретяз 1. Кіев. у. Шух. І. 273, 280, 281. Ум. Ретізо́к.

ре́тязь (зменшені — ретязьо́к, ретязо́к) — стара назва ланцюга, а також кайданів; «великі срібні ре­тязі» в старій Україні служили прикрасами для людей і коней. Ведмідь на ретязі товсто реве (М. Номис); Не рвися, як собака на ретязі (М. Номис); Стільки років люд нещасний У тяжких ретязях коші (П. Грабовський); фразеоло­гізм: увірва́вся ре́тязь — скінчило­ся терпіння.