Лопатник-жук

Лопатник-жук, -ка, м. Жукъ хлѣбный, Anisoplia Austriaka. Константиногр. у.

Ілюстрації

[[Зображення:|x140px]]

[[Зображення:|x140px]]

[[Зображення:|x140px]]

Сучасні словники

Жук хлібний або жук-кузька (Anisoplia austriaca Hrbst.) — шкідник зернових культур.

Поширений в Україні майже на всій її території, за винятком північно-західних районів Полісся.

Пошкоджує пшеницю, жито, ячмінь. Вагомий внесок у розробку мікробіологічного методу боротьби зі шкідником зробили І. М. Красильщик та І. І. Мечников.

Опис

Жук завдовжки 13-16 мм, тіло синювато-чорне з металевим блиском, надкрила темно-каштанові з чорною квадратною плямою біля щитка.

Личинки білі, м'ясисті, дугоподібно вигнуті, з коричневою головою і добре розвинутими ногами. Довжина тіла дорослих личинок 30-35 мм.

Жуки після виходу з ґрунту заселюють посіви зернових колосових y фазі молочної та воскової стиглості зерна. Вони не тільки виїдають зерно, a й вибивають його. Жуки літають із кінця травня до початку серпня. Через два тижні після виходу починається відкладення яєць, які самка розміщує невеликими купками в ґрунті на глибині 10-20 сантиметрів, переважно на просапних культурах або на парах. Середня плодючість самки 50 при максимумі 100 яєць. Через три тижні з яєць виходять личинки, що живляться перегноєм. Протягом літнього періоду личинки раз-двічі линяють і живляться коренями (особливо личинки старших віків, які істотно шкодять зерновим). Восени вони ховаються в ґрунт на глибину 36-80 см, а навесні знову підіймаються у верхні шари ґрунту, де в другій половині травня — в червні утворюють спеціальну комірку (на глибині 10-15 см), в якій заляльковуються. Заляльковування відбувається наприкінці травня — початку червня. Через 2-3 тижні відроджуються личинки, які розвиваються протягом 22-25 місяців. Цикл розвитку дворічний. Стадія лялечки триває до 14 діб, після чого назовні виходить жук. У багатьох місцевостях, зважаючи на дворічний цикл розвитку шкідника, через рік бувають льотні роки, що характеризуються підвищеною чисельністю.