Падиволос

Пади́волос, -са, м. Раст. a) Equisetum arvense. Шух. І. 20. б) Equisetum silvaticum. Шух. І. 21.

Ілюстрації

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980);

ПАДИ́ВОЛОС, а, чол., діал. Хвощ. Пішов [Петро] над потік і вирвав «сосонку»: такий бур'ян, падиволос, що росте на вогких квасних ґрунтах, трохи схожий на сосну своїми гіллячками (Лесь Мартович, Тв., 1954, 295).

Опис

Хвощ польовий (Equisetum arvense L.), місцеві назви — илець[1], сосонка польова, хвойка, тінички. Багаторічна трав'яниста рослина родини хвощових (Equisetaceae).

Хвощ польовий — бур'ян, який масово розвивається на полях з кислими ґрунтами. Лікарська рослина. Пагони містять кремнієву кислоту, алкалоїди, флавоноїди, сапоніни, каротин, аскорбінову кислоту. Раніше населення Євразії і Північної Америки вживало в їжу бульби хвоща польового після спеціальної обробки.

Рослина 15–40 см заввишки з бурувато-чорним, розгалуженим кореневищем, у вузлах якого утворюються кулясті бульбочки. Стебла двох типів: спороносні і безплідні. Спороносні пагони рожевобурі, соковиті, нерозгалужені, членисті, листки розміщені кільцями, зростаються між собою, утворюючи дзвоникоподібно потовщені піхви, що мають 8–10 чорно-бурих зубців. Спороносні пагони з'являються рано навесні і несуть на верхівках яйцеподібно-циліндричні колоски зі спорофілами, у спорангіях яких утворюються спори. Після дозрівання спор спороносні пагони відмирають і рослина розвиває безплідні зелені пагони (7–50 см заввишки). Безплідні пагони прості або розгалужені, з 6–12 ребрами і косо догори спрямованими багатогранними гілочками. Верхівки стебел без гілочок. Піхви вузькодзвоникуваті, знизу ясно-зелені, зверху з темно-бурими трикутноланцетними зубцями і білою облямівкою на них.

Стебло зелене, жорстке, ребристе, просте або кільчасто-розгалужене, членисте (складається з вузлів і меживузлів), звичайно порожнисте. У виду Equisetum myriochaetum досягає до 7 м висоти.[3] Листки лусковидні, розміщені, як і гілочки, кільцями, зростаються в зубчасті бурі піхви.

Спорганіїв 5-10, вони розвиваються на внутрішньому боці щитковидних споролистиків, зібраних у верхівковий колосок. Спороносні колоски в одних видів розвиваються на особливих весняних безхлорофільних пагонах, які після дозрівання спор відмирають і тоді виростають безплідні зелені пагони, в інших — після дозрівання спор їх зовнішня оболонка розривається навхрест на 4 стрічковидні гігроскопічні пружинки, завдяки яким спори розкидаються групами. Фотосинтез відбувається в стеблі.

У життєвому циклі переважає спорофіт. Спорофіт: весняний пагін бурого кольору, на верхівці спороносний колосок → спорангій → спори. Літній пагін — зелений фотосинтезуючий. Фотосинтез відбувається в стеблі; є кореневище з додатковими коренями. Гаметофіт: самостійно існуююча зелена пластинка, де містяться антеридій і архегоній. Зигота → зародок → спорофіт.

Хвощ лісовий (Equisetum sylvaticum L.) — вид рослин родини Хвощові (Equisetaceae).

Це багаторічна тіньовитривала трав'яниста рослина родини хвощевих заввишки 10-15 см, з тонким темно-бурим розгалуженим кореневищем. Спороносні й безплідні пагони розвиваються одночасно, навесні, але різко відрізняються один від одного.

Спороносні — червонувато-бурі, нерозгалужені, з гладенькими ребрами. Спороносні колоски (10-40 мм завдовжки) довгасто-яйцевидні або майже циліндричні. Піхви (до 25 мм завдовжки) віддалені одна від одної; зісподу — зелені, зверху — рудовато-бурі, дзвониковидні, 2-6 лопатеві, зубці їх зростаються по 2-3. У вузлах спороносних пагонів після дозрівання спор розвиваються кільця довгих розгалужених горизонтальних або відігнутих униз гілок. Гілки яскраво-зелені, розміщені більш-менш в одній площині.

Буруваті спороносні стебла з’являються майже одночасно з безплідними і спочатку дуже відрізняються від них. Після спороношення на стеблі розвиваються такі самі гілки, як і на безплідних пагонах: двічі-тричі розгалужені, горизонтальні або похилені донизу. Спори дозрівають наприкінці весни — на початку літа.

Безплідні пагони дуже розгалужені (15-90 см заввишки), часто на верхівці пониклі, з тонкими гілочками і 10-18 ребрами. Піхви вегетативних пагонів циліндрично-бокаловидні; зубці піхов незрослі, відхилені назовні.

Місце зростання

Хвощ польовий росте в мішаних і листяних лісах як бур'ян на лісокультурних площах, лісосіках, розсадниках. Світлолюбна рослина. Спороносить у березні — квітні.

Хвощ лісовий росте в листяних і мішаних лісах на вирубках, у заростях чагарників, на лісових луках, окраїнах боліт. Тіньовитривала рослина; на території України поширена переважно на Поліссі, рідше в Лісостепу. У багатьох районах України хвощ є рідкістю, тому занесений до регіональних списків рідкісних рослин. [1]

Види

Перелік видів:

Підрід Equisetum

Equisetum arvense — Хвощ польовий

Equisetum bogotense

Equisetum diffusum

Equisetum fluviatile — Хвощ річковий

Equisetum palustre — Хвощ болотний

Equisetum pratense

Equisetum sylvaticum — Хвощ лісовий

Equisetum telmateia — Хвощ великий: Підрід Hippochaete

Equisetum giganteum

Equisetum myriochaetum

Equisetum hyemale — Хвощ зимовий

Equisetum laevigatum

Equisetum ramosissimum

Equisetum scirpoides

Equisetum variegatum