Тернослив
Тернослив, -ва, м. Мелкоплодная круглая слива, Primus domestica L. Анн. 275.
Зміст
Сучасні словники
1. Плодове дерево або кущ, що б природним гібридом терну та сливи. У результаті [схрещування терну зі сливою] вивів [І. В. Мічурін] для Середньої Росії сорти: Терен солодкий, Терен десертний і Ренклод терновий.. У природі є ще й інший морозостійкий вид — родич сливи — тернослив (Юним мічурінцям.., 1955, 35); В першій декаді травня тут [на Дніпропетровщині] зацвітають барвінок, грицики, черешні, вишня, груша, тернослив (Літературна Україна, 15.VIII 1969, 4).
2. Солодкий темно-синій плід цього дерева або куща. * У порівняннях. Він вибрав кілька пригорщів самих достиглих веприн, великих, як терносливи (Іван Франко, V, 1951, 342). Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 93.
Що таке Тернослива ?
Тернослива — великий листопадний кущ або невелике дерево, висота якого не перевищує 6 м, досить часто колюче. Молоді гілки коричневого кольору, протягом першого року помітно опушені, потім стають чорно-коричневими.
Листки мають зворотнеяйцеподібні або еліпсоїдні обриси, 3—8 см завдовжки і 2—4 см завширшки, звужуються до основи, із загостреним або притупленим кінчиком, оксамитні, потім оголюються, темно-зелені, із помітними прожилками. Край пластинки дрібнозубчастий. Черешки опушені Прилистки лінійні, загострені.
Квіти поодинокі або зібрані по 2—3 в суцвіття. Чашолисток продовгуватий. Пелюстки широкозворотнеяйцеподібні, білого кольору, з бузковими прожилками. Тичинок 20—25. Зав'язь оголена. Цвіте в квітні -травні, бджоли збирають нектар.[1]
Плід — яйцеподібна, загострена до одного кінця кістянка до 4 см в діаметрі, зеленого кольору, при дозріванні стає фіолетово-чорною. Ендокарпій майже гладкий. М'якоть жовто-зелена, соковита.
Батьківщина терносливи— Південно-Західна Азія і Південна Європа. Увійшла до культури вирощування від Далекого Сходу Росії до Центральної Європи та західної Франції. Вирощується як плодове дерево в Європі, Західній Азії, Індії, Північній Африці і Північній Америці.