Шломак

Шломак, -ка, м. У горшечниковъ: оскребки глины, счищаемые съ рукъ и съ круга во время формировки мисокъ. Вас. 182.

ШЛОМА́К У гончарів: рештки глини, які лишилися після миття рук і гончарного круга під час формування мисок.

Джерело: Тлумачний словник української мови у 20-ти томах

називний шлома́к

родовий шломака́

давальний шломаку́, шломако́ві

знахідний шлома́к

орудний шломако́м

місцевий на/у шломаку́

кличний шломаку́*

Ілюстрації