Якорці

Якорці. Колючки растенія Tribulus terrestris. Мнж. 194.

Ілюстрації

Сучасні словники

Якірці́ сланкі,[1][2][3] якірці́ колючі[1] (Tribulus terrestris) — вид рослин родини Парнолистові (Zygophyllaceae), поширений у Євразії, Африці й Австралії.

Назва

Етимологія: лат. terrestris — стосується повзучої природи рослини[4]. Народними назвами є кавунці, якорці, баранці та інше[1].

Опис

Багаторічна повзуча трав'яниста рослина, від 10 до 50 см, волохата, як правило, розгалужена. Довжиною від 2,5 до 5 см листки складаються з 5–8 пар еліптичних листочків, довжиною 5–10 мм і шириною 3–8 мм. Вузькі, одиночні, в пазухах листків, жовті квіти мають діаметр від 1 до 1,5 см, на коротких черешках. Кожна квітка містить десять тичинок. Жорсткі, колючі плоди (є велика мінливість в шипах, від дуже колючих до гладких) мають діаметр 1 см; шипи 2-7 мм. Вид може цвісти цілий рік. Велика загроза для велосипедистів, гроза всіх велосипедних шин (навіть автомобільних), босих ніг і собачих лап.

Поширення

Африка: Алжир; Єгипет; Лівія; Марокко; Туніс; Сомалі; Кенія; Танзанія; Уганда; Камерун; Габон; Заїр; Бенін; Гана; Малі; Нігер Нігерія; Сенегал; Того; Малаві; Мозамбік; Замбія; Зімбабве; Ботсвана; Лесото; Намібія; Південна Африка; Свазіленд; Мадагаскар. Азія: Кувейт; Саудівська Аравія; Афганістан; Кіпр; Єгипет — Синай; Іран; Ірак; Ізраїль; Йорданія; Ліван; Сирія; Туреччина; Казахстан; Киргизстан; Таджикистан; Туркменістан; Узбекистан; Монголія; Китай; Японія; Індія; Пакистан. Австралія: Австралія [пн.]. Кавказ: Вірменія; Азербайджан; Грузія; Росія — Передкавказзя; Західний Сибір [пд.сх.], Європейська частина [пд.]. Європа: Австрія; Угорщина; Словаччина; Молдова; Україна [вкл. Крим]; Албанія; Болгарія; Хорватія; Греція [вкл. Крит]; Італія [вкл. Сардинія, Сицилія]; Румунія; Словенія; Франція [вкл. Корсика]; Португалія; Іспанія [вкл. Балеарські острови, Канарські острови].

Застосування

В народі рослина відома як «бабині зуби», наукова назва – якірці сланкі (Tribulus terrestris). В Україні вони поширені в основному на півдні. Зустрічаються на городах, полях, біля доріг. Звичним місцем для якірців є баштани, тож місцеві мешканці називають рослинку «кавунцями». Якірці мають розгалужене стебло, яке килимком стелиться по землі, і опушені парноперисті листочки, з пазух яких виглядають квіти приємного лимонного кольору.

З першого погляду і не збагнеш, за що рослину охрестили «бабиними зубами»! Та придивившись, побачиш не лише жовті квіточки на кінці стебельця – біля кореня дозрівають вкриті гострими довгими шипами плоди, за які рослину прозвали «рогоглавником». Оті «якірці» так міцно чіпляються до ніг та хутра тварин, взуття і одягу людей, навіть до коліс автомобілів, що можуть «подорожувати» на велику відстань. А в місцях масового поширення легко пробивають колеса, добряче дошкуляючи велосипедистам. Завдають якірці значної шкоди і скотарству. Тварини, надто з білим хутром, які випадково їх поїдають, можуть навіть загинути, бо рослина підвищує чутливість організму до сонячних променів. Попри те, якірці здавна успішно використовують для лікування людей від різноманітних захворювань. Найбільше значення вони мають як протисклеротичний засіб. Рослина помітно знижує рівень шкідливого холестерину в крові, запобігаючи розвитку атеросклерозу. Водночас усуває холестеринові бляшки, підвищує еластичність судин, отже лікує вже наявну недугу. Якірці розширюють судини, поліпшують кровообіг, знижують в’язкість крові, попереджають утворення тромбів. Завдяки цьому зменшуються больові відчуття в ділянці серця, зникає задишка, поліпшується сон, знижується артеріальний тиск. Для лікування атеросклерозу і гіпертонії з якірців сланких готують відвар.

Відвар якірців сланких:

1 ст. л. якірців залийте склянкою гарячої води, хвилин 20 витримайте на водяній бані, відразу процідіть і доведіть об’єм до початкового, додавши перевареної води. Приймайте по третині склянки тричі на день до вживання їжі.

Відомо, що тиск підвищується з різних причин – коли хворі судини, серце, нервова система і коли постраждали нирки. Якірці разом із судинною системою налагоджують також роботу нирок, виводять зайву рідину з організму. Таким чином, маючи подвійний вплив, ефективно нормалізують тиск у гіпертоніків. З античних часів якірці використовують як сечогінний засіб і для видалення каменів з нирок. Мають вони і протизапальні властивості. Тож відвар із рослини допоможе від циститу, уретриту, пієлонефриту, ниркової недостатності.

Останнім часом трібулюс привернув увагу фармацевтів навіть тих країн, де про нього донедавна і не чули. Цю лікарську рослину спеціально культивують і готують медичні препарати. Рослина упродовж тривалого часу додає цілющих якостей і багатьом нашим фітокомпозиціям. Досліджуючи властивості якірців у «Зеленій планеті Земної» багато років, ми з’ясували, що вони відновлюють слух, усуваючи запалення слухового нерву. На додачу покращують і зір. Добре стимулюють ще й секрецію шлункового соку, посилюють перистальтику кишківника. Тому є помічним засобом при кольках, закрепах, метеоризмі.

Особливої уваги заслуговує вплив якірців на статеву (репродуктивну) систему. Вони значно посилюють потенцію, лібідо, статеве бажання і потяг, стимулюють роботу статевих залоз, активізують розвиток сперматозоїдів (сперматогенез). Та на відміну від штучних гормональних препаратів, якірці є абсолютно нешкідливими. Чоловічому організму якірці допомагають виробляти належну кількість тестостерону. Для жінок корисні завдяки чудовій властивості відновлювати баланс естрогену, прогестерону і тестостерону. У народній медицині якірці використовували для лікування статевих порушень і захворювань репродуктивної системи, коли навіть такого терміну, як «гормони», не існувало. Успішно лікували імпотенцію, фригідність, безпліддя. Цілителі знали, що рослина полегшує і симптоми клімаксу: знижує кров’яний тиск, лікує нервові розлади, допомагає відголовного болю. Велику популярність якірці здобули нещодавно у спортсменів, коли виявили їх здатність додавати сили й витривалості. Вживають їх для нарощування м’язів. При заняттях спортом, великих навантаженнях і для загального зміцнення організму корисний такий чай.

Чай з якірців сланких

1 ч. л. залийте склянкою окропу, настоюйте у термосі кілька годин. Процідіть і випийте перед сніданком і на ніч по півсклянки. Зовні якірці використовують при дерматозах, вірусних і грибкових захворюваннях шкіри. До уражених ділянок прикладають просочену відваром якірців тканину і тримають до повного висихання. Курс лікування триває від 10-15 днів до повного одужання. Зазначимо, що для людей із зниженим тиском якірці не підходять.Усім іншим краще лікуватися курсами, роблячи перерви. Заготовляють якірці під час цвітіння, збираючи траву з корінням. Коли сушать, слідкують, щоб збереглося листя і насіння, бо саме вони містять основні діючі речовини: стероїдні сапоніни (0,7–2%), флавоноїди, дубильні речовини, смоли та аскорбінову кислоту. От такий він, давно відомий у народній медицині і заново «відкритий» сучасними фармакологами, трібулюс. Запам’ятайте цю рослину і будьте з нею обережні. Проте, якщо випадково наступите на неї, і буде боляче, згадайте, яка вона корисна і цілюща. Не гнівайтесь марно на ті «кавунці», а краще зберіть трохи для лікування.