Крамарь
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:07, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Крамарь, -ря, м. 1) Купець, торговецъ, лавочникъ. Геть к нечистому, переяславський крамарю!.. Се то, бач, що Сомко має в Переяславі свої крамні коморі в ринку. К. ЧР. 25. Були і крамарі, цехові, чумаки і запорожчики. Стор. МПр. 126. 2) Разнощикъ товара, преимущественно краснаго, коробейникъ. Ум. Крамарик. Мил. 95. Крамарочок. Крамаре, крамарочку, прочини кватирочку. Мет. 189.
