Ґосподиня
Ґосподиня, -ні, ж. = Господиня. Желех.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ГОСПОДИ́НЯ, і, ж. Жін. до госпо́дар. Прийшов наймит, прийшов, бідний, Воли розпрягає, Господиня з усіх мисок Та в одну зливає (Укр.. думи.., 1955, 287); — Перейшли з ним на нову квартиру; живу — як господиня: схочу робити — роблю, схочу лежати — лежу (Мирний, III, 1954, 167); Ніколи вже більше Жанна не буде господинею його думок (Собко, Граніт, 1937, 194); За якусь часинку господиня знов увіходить, прохаючи всіх на вечерю (Коцюб., І, 1955, 173); Частували господар і господиня: до пиріжків, до борщу (Головко, II, 1957, 48); Господиня дому стоїть біля печі (Мас., Під небом.., 1961, 29); * У порівн. Баштові крани, мов старанні господині біля грубок, поралися біля цегельних коробок майбутніх будинків (Руд., Остання шабля, 1959,24).
Ха́тня Ґосподи́ня, рідко — те саме, що Дома́шня господа́рка (див. господа́рка). Дашина мати була звичайною хатньою господинею, кругозір якої сягав не дуже широко, обмежуючись, головним чином, повсякденними турботами (Жур., Вечір.., 1958, 218).
Словник синонімів
ГОСПОДИ́НЯ (дому), ГОСПОДА́РКА, ХАЗЯ́ЙКА, ГАЗДИ́НЯдіал.,ПАНІМА́ТКА[ПАНЬМА́ТКА]заст.;ПОПРЯ́ТНИЦЯдіал. (добра, охайна). Парубійко.. щось проказав по-білоруському до печі, що біля неї поралась господиня. Господарка одхилилась на мить і подала йому ніж (О. Досвітній); Без хазяїна двір, а без хазяйки хата плаче (прислів’я); З неї була добра ґаздиня (М. Коцюбинський); Де хатка, там і паніматка (М. Номис); До хати попрятницю, до поля робітницю, до комори ключницю (Словник Б. Грінченка).
1.Гарна господиня!
Виктория - Р :: Гарна господиня!
Ой, смачний же в мене борщик,- Є підливки цілий горщик... Гарбузова кашка, та й на молоці, Смажені та пишні з маслечком млинці...
Закипає самовар, пахне свіжа м'ята, Спозаранку на ногах бадьора й завзята... І варенички мої вже майже готові,- А до чаю та до кави пряники медові!
Все до столу й до ладу, пахне паляниця, А до м'яса та ковбас скажена гірчиця... На десерт є виноград і смачненька диня, Отака собі вродилась, гарна господиня! 12 11 2016 р Вікторія Р
2.Маленька господиня
Друк E-mail Категорія: Мы сами всё умеем Опубліковано: Середа, 25 квітня 2007 Автор: Administrator
Хоч на зріст я ще маленька В мене кіска ще тоненька, Та робити дещо вмію – Ось тарілочку помию. Ось кімнату замітаю, Вранці квіти поливаю. Всього я сама навчусь, Бо роботи не боюсь. Я матусі помагаю: Пил із меблів витираю. А як звариться обід, Підготую все як слід, Принесу з комори мамі Капустинку з буряками. А як прийде із заводу Тато мій – поставлю воду, Мило й щіпочку подам... Ну, а вмиється він сам.
3.Осінь-господиня
(із написаного в минулому)
Вона вразлива господиня: То ллє дощем, то небо синє, Або сміється і лиш сонце. Тримає ягоди в долоньці.
Зібрала скрізь траву зелену і жовте листя з цього клена. Стоять дерева попід полем, Вже сплять - і в променях ранкових.
Мете мітлою сильний вітер З дороги все сміття їй витер. Й здійнявся стрімко десь угору… Пташки летять, курличуть знову.
Завмерло тихе чорне поле, Немов замерзли хвилі в морі. Прощалась згодом і сумною Ховала землю в сон, імлою.
Скінчила працю всю завзято, і буде зиму зустрічати: "Ну що ж! Нарешті все прибрала! Бери, вже зимонько, управу!"
27.11.11
Ілюстрації
|
|
|
|
