Палений

Палений, -а, -е. 1) Жженый, горѣлый, сожженный. Через тиждень і не пізнаєш паленого степу, як рута зеленіє. Греб. 401. 2) Вспыльчивый; гнѣвный. Запримітивши, що Грицько палений, мерщі висунула борщ з печі і постановила коло його. Мир. Пов. І. 160.

Сучасні словники

1.2. у знач. прикм. Який горів (у 1 знач.); горілий. З димарів хат, що курилися, в повітрі пахло паленим деревом (Чорн., Потік.., 1956, 54) Од хліва тхнуло паленою шерстю (Мур., Бук. повість, 1959, 130); Гострий запах паленої сірки ще не вивітрився, він свердлив у носі і сльозив очі (Голов., Тополя.., 1965, 5); // у знач. ім. па́лене, ного, с. Те, що виділяє запах згару. Ранок був темний-димний і туманний. Страшно пахло горілим і паленим (Смолич, II, 1958, 39).

2. у знач. прикм. Підданий обпалюванню, прожарюванню, звичайно з метою одержання певних якостей. Вилиті з паленого сахару два герби, дворянський і земський, красувалися зверху (Мирний, III, 1954, 288); Була та яма метрів два завдовжки, метра півтора завширшки і обкладена всередині паленою цеглою (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 15); Огей зосереджено міркує, втопивши погляд в голубий порох паленого сланцю (Досв., Вибр., 1959, 273).

3. у знач. прикм. Дуже гарячий. Ніяке дерево не витримує в цім безводнім солончаковім краю, на палених вітрах, і тільки вона, жилава акація.. веселить людський зір по присиваських убогих селах (Гончар, II, 1959, 278); // перен. Який розгнівався, розсердився. Хівря, запримітивши, що Грицько палений, мерщій висунула борщ з печі і постановила коло його (Мирний, III, 1954, 54).

Ілюстрації

Джерела та література

https://slova.com.ua/word/%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9

Зовнішні посилання

https://slova.com.ua/word/%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9