Кракати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:06, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Кракати, -каю, -єш, гл. 1) Каркать. Як летіла ворона до гори, то й кракала. Ном. 2) Таскать? Да мене жиди злапали, за чуприпу кракали. Чуб.