Сирець

Сирець, -рцю, м. 1) Ум. отъ сир. Шух. І. 203. Сирцем присипають, в масличко вмочають. Мет. 163. 2) Невыжженный кирпичъ. Екатерин. г.

http://sum.in.ua/s/syrecj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СИРЕЦЬ 1, рцю, чол., рідко. Зменш.-пестл. до сир.

СИРЕЦЬ 2, рцю, чол. Не до кінця вироблений або неочищений продукт; напівфабрикат, сировина. В результаті проминання трести одержується продукт, який зветься сирцем (Технічні культури, 1956, 116); Попід горою примостилася піч для обпалювання, а збоку — довга повітка для сушки й схову сирцю й готової цегли (Олекса Десняк, II, 1955, 468).

Ілюстрації